


Квітень 29, 2026
April 14, 2026
A delegation of Happy Nordic Living Oy (HNL) met in Kyiv with Artem Rybchenko from the Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine to discuss the future of industrial timber construction in Ukraine and the development of the Ukrainian building regulation framework (DBN).
Основна увага під час зустрічі була приділена тому, як Україна могла б поступово гармонізувати свої практики погодження будівництва із сучасними європейськими принципами пожежної безпеки та інженерного проєктування на основі експлуатаційних характеристик, що дозволить безпечно реалізовувати багатоповерхові дерев’яні будівлі.
HNL представила свою позицію, згідно з якою головною проблемою є не технічна можливість дерев’яного будівництва як така, а відсутність чіткого та передбачуваного механізму погодження в межах чинної системи ДБН.
До сучасної моделі погодження на основі експлуатаційних характеристик
По всій Європі багатоповерхові дерев’яні будівлі вже широко будуються у таких країнах, як Фінляндія, Швеція, Швейцарія, Австрія та Німеччина.
У цих країнах погодження будівництва зазвичай не базується на тому, з якого матеріалу зведена будівля — дерева, сталі чи бетону. Натомість органи влади оцінюють, чи відповідає будівля необхідним вимогам пожежної безпеки та загальним критеріям безпеки.
Такий підхід, заснований на експлуатаційних характеристиках (performance-based approach), є частиною ширшої європейської системи будівельних норм та процедур погодження, що базується на Eurocode.
Як європейська модель працює на практиці
Відповідно до сучасних європейських стандартів (Eurocodes), процес погодження базується на загальному рівні пожежної безпеки будівлі.
Безпека забезпечується завдяки поєднанню інженерних рішень, зокрема:
1. Вогнестійкість несучих конструкцій
Несучі дерев’яні конструкції проєктуються таким чином, щоб зберігати стійкість під час пожежі протягом визначеного часу, зазвичай:
Це досягається завдяки інженерно розрахованим розмірам конструкцій та науково підтвердженим методам проєктування пожежної безпеки (Eurocode 5).
2. Захист конструкцій та протипожежне облицювання
Критично важливі дерев’яні конструкції захищаються вогнестійкими шарами, такими як гіпсокартонні плити та негорючі захисні системи, що сповільнюють займання та обмежують поширення вогню.
3. Протипожежне зонування
Будівлі поділяються на протипожежні відсіки таким чином, щоб:
4. Евакуація та контроль диму
Будівлі поділяються на протипожежні відсіки таким чином, щоб:
У деяких європейських країнах додаткові заходи, такі як спринклерні системи, також є обов’язковими для певних типів багатоповерхових дерев’яних будівель як частина загальної концепції пожежної безпеки.
Нейтральна щодо матеріалу логіка безпеки
Ключовий принцип у Європі полягає в наступному:
«Чи відповідає будівля необхідним показникам безпеки?»
а не:
«З якого матеріалу побудована будівля?»
Це дозволяє оцінювати дерев’яні будівлі за тими самими інженерними принципами, що й бетонні або сталеві.
Пропозиція HNL для України
Happy Nordic Living запропонувала, щоб Україна могла поступово запровадити подібний механізм погодження шляхом:
Метою є не послаблення вимог безпеки, а модернізація логіки погодження відповідно до перевіреної європейської практики.
Такі зміни також сприятимуть поступовій гармонізації української системи ДБН із європейськими будівельними стандартами та практиками погодження, заснованими на Eurocode.
Індустріальні можливості для України
HNL наголосила, що розвиток сучасного дерев’яного будівництва створить можливості для:
Наразі HNL розробляє ширшу концепцію індустріальної житлової платформи для України, включаючи майбутнє локальне виробництво збірних дерев’яних елементів та комплексні концепції житлової забудови (“HNL Village”).
Концепція HNL Village поєднує різні формати проживання в межах єдиного цілісного середовища, включаючи:
Метою є створення людиноцентричних, масштабованих та енергоефективних житлових районів відповідно до сучасних принципів північного містобудування.
Переговори у Києві були конструктивними та стали важливим першим кроком до поглиблення співпраці між українськими органами влади та міжнародними промисловими партнерами у сфері сталої відбудови.