Новий проєкт ДБН В.1.1-7:202X «Пожежна безпека об’єктів будівництва

Довгоочікувана модернізація та гармонізація українських норм пожежної безпеки будівництва з європейськими Єврокодами нарешті переходить у практичну фазу.

Новий проєкт ДБН В.1.1-7:202X «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги» з початку травня 2026 року вже перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Це дуже важливий крок для майбутнього сучасного будівництва в Україні, включаючи індустріальне дерев’яне будівництво.

Happy Nordic Living також бере активну участь у дискусіях навколо цієї теми разом з українськими органами влади, установами з відбудови та законодавчими робочими групами.

Що змінюється порівняно з чинним ДБН 2016 року?

Чинний ДБН В.1.1-7:2016 досі значною мірою базується на старій пострадянській регуляторній логіці:

• жорстких обмеженнях за типом матеріалу,
• вимогах до негорючих матеріалів класу A1,
• та дуже консервативній практиці погодження.

Хоча версія ДБН 2016 року вже містила певні посилання на Єврокоди, інженерні розрахунки та performance-based підходи, на практиці вони залишалися переважно теоретичними та складними для реального застосування.

Новий проєкт ДБН чітко змінює напрямок у бік сучасної європейської інженерної моделі.

Найважливішими покращеннями є:

• значно сильніше визнання performance-based підходів у пожежному інжинірингу,
• ширше та більш системне використання посилань на Єврокоди,
• більш чітке визнання методів погодження на основі інженерних розрахунків та випробувань,
• сильніший акцент на REI-логіці пожежної стійкості конструкцій,
• а також визнання альтернативних конструктивних систем.

На практиці новий підхід дедалі більше ставить питання:

«Чи може конструкція підтвердити необхідний рівень пожежної безпеки?» замість лише: «З якого матеріалу зроблена конструкція?»

Саме так сьогодні погоджуються сучасні багатоповерхові дерев’яні будівлі в багатьох країнах Європи.

Що ще потребує доопрацювання?

Попри дуже позитивний напрямок, у проєкті все ще залишається одна велика суперечність.

Одночасно із впровадженням сучасних performance-based принципів пожежного інжинірингу, у багатьох розділах проєкту все ще зберігаються вимоги щодо використання негорючих матеріалів класу A1 для багатьох конструкцій.

Це створює невизначеність, особливо для сучасних інженерних дерев’яних конструктивних систем.

Наприклад:

• каркасні дерев’яні системи,
• CLT-конструкції,
• капсульовані дерев’яні системи із захистом гіпсокартоном та мінеральною ватою,
• та гібридні дерев’яні системи

вже сьогодні можуть досягати дуже високих показників вогнестійкості REI60–REI120 завдяки інженерному проєктуванню, випробуванням та розрахункам — навіть попри те, що сама деревина не є матеріалом класу A1.

Регулювання стало б значно чіткішим і сильнішим, якби акцент повністю змістився з типу матеріалу на підтверджену пожежну ефективність конструкції.

Це особливо важливо для будівель висотою до 26,5 метрів (приблизно до 8 поверхів), де сучасні європейські дерев’яні житлові будинки могли б реально стати можливими відповідно до принципів Єврокодів.

Ще одним важливим викликом залишається нинішня нестача акредитованих лабораторій пожежних випробувань та сертифікаційної інфраструктури в Україні. На початковому етапі практичним перехідним рішенням могла б стати співпраця з акредитованими лабораторіями ЄС — наприклад, у Польщі.

Чому це важливо?

Якщо Україні вдасться впровадити чітку, сучасну та передбачувану систему пожежної безпеки, гармонізовану з Єврокодами, її вплив може бути надзвичайно значним:

• більше міжнародних інвестицій,
• кращий доступ до фінансування IFI та страхування,
• швидша індустріальна відбудова,
• нові заводи та робочі місця,
• житло вищої якості,
• менші викиди CO₂,
• та формування сучасного індустріального сектору дерев’яного будівництва в Україні.

Йдеться не лише про будівельне регулювання.

Йдеться про побудову сучасної європейської України.